Гей… гей-го… гей-го…. гей-го…
Гей… гей-го… гей-го…. гей-го…
Цвiт навеснi i з юних лiт, цвiт дивних снiв,
Краса землi привiтно так, серце, зоря, червоний мак.
Приспiв:
Маки червонi, юначе безсоння — кохання першого прощальний знак.
Квiтнуть, зорiють, як раннi надiї, той цвіт нев’янущий горить у нас.
Маки червонi, вогні на перонi, вiдходить поїзд у далеку путь.
Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.
Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.
Ти повертай стежки назад, не облiтай, цвiти як сад!
У височiнь промiння сiй, мак — чарiвник, юначих мрiй.
Приспiв:
Маки червонi, юначе безсоння — кохання першого прощальний знак.
Квiтнуть, зорiють, як раннi надiї, той цвіт нев’янущий горить у нас.
Маки червонi, вогні на перонi, вiдходить поїзд у далеку путь.
Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.
Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.
Знай, мила, знай: хай мчать лiта, квiтка душi не облiта.
У вечори і днi розлук прийде вона до твоїх рук.
Приспiв:
Маки червонi, юначе безсоння — кохання першого прощальний знак.
Квiтнуть, зорiють, як раннi надiї, той цвіт нев’янущий горить у нас.
Маки червонi, вогні на перонi, вiдходить поїзд у далеку путь.
Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.
Нашi стрiчання i розставання ти не забудь, кохана, не забудь.
Ти не забудь, ти не забудь, ти не забудь.