Дай міцно обійму,
Моя Катерино,
Зараз виїжджаю
У похід.
Та й не треба сльоз.
Коли Божа воля —
Швиденько повернуся
Я живий.
А, мати, не журіться
Ви за свого сина,
Тату, не дивіться
З-під бровей.
Гей! Однополчани!
Хильнем по повній чарці,
Хорунжий Дзюба,
Виводи коней!
Зійде зоря — настане воля!