Ти потребуєш уваги,
Відтак стяги на стяги,
Свари, постійні напряги,
Кінця краю нема.
Я потребую дороги,
Вологі кофри і ноги,
Облиш, заради бога,
Ці стіни — моя тюрма.
Підвіконня, тютюнова ніч, —
Це безсоння вже декілька днів,
Тільки сходи все запам’ятають:
Хто по ним кульгає, хто літає.
Пів на п’яту, байдуже чомусь,
Винен більше хто із нас кому?
Очі солоним дощем,
Ну, що тобі ще сказати?
П’ю, кров твою п’ю,
What I got to do
Ти ж випила мою майже всю.
Б’ю, посуд цей б’ю,
What I got to do
Сил нема нести, але несу.
Між нами все, як у владі,
Чужі тьоті і дяді
Все між собою не ладять,
Якась карма кома.
Ніби ж не хорі й не кволі,
А всі одне й теж повторюють,
Переділу територій
Кінця краю нема.
Підвіконня, тютюнова ніч, —
Це свавілля кілька сотень літ,
Тільки сходи все запам’ятають:
Хто по ним кульгає, хто літає?
Пів на п’яту, байдуже чомусь,
Винен більше хто із вас кому?
Все вже поділено вщент,
Ну, що вам іще сказати?
П’ю, кров вашу п’ю,
What we got to do
Ви ж випили її майже всю.
Ллю, слів воду ллю,
What we got to do
Сил нема нести, але несу. | (2)
П’ю, кров твою п’ю,
What I got to do
Ти ж випила мою майже всю.
Б’ю, посуд цей б’ю,
What I got to do
Сил нема нести, але несу.