Вибачатися пізно йдемо ми на дно
Цей човен поглине безодня життєва
ти продовжуєш грати зі мною в кіно
(… плаче твій …) та це не суттєво
Лиш пів кроку вперед і два кроки назад
Ця система працює. Навіщо ж інакше?
Почуття всі скінчились лишився базар
Крізь фарбовані очі я бачу щось. Бачу що!
Мила, люба, кохана. Ти ніколи не перестанеш
Шаг без тебе та втома. Втома… кома
Павутиння рутини жоден з нас цього не припинить
Забираю щітку і тапки! Крапка.
Ця машина не їде, хоча й на ходу
Аж потяг лишь пам’ятничок із бетону
Грань чітка ( цих пісок бо скло не дадуть )
То чиє ї’мя згудувати заборонено
Лиш пів кроку вперед і два кроки назад
Ваша схема працює. Навіщо ж інакше?
Це ніякий не ринок це справді базар
Крізь заплющені очі я бачу щось. Бачу що!
Мила, люба, кохана. Розриватись не перестанеш
Шаг без неї та втома. Втома… кома
Павутиння, рутини. Жоден з них цього не припинить
Забираю щітку і тапки! Крапка.
Мила, люба, кохана. Ти ніколи не перестанеш
Шаг без тебе, та втома. Втома… кома
Павутиння рутини жоден з нас цього не припинить
Забираю щітку і тапки! Крапка.