Svoimi-rukamy.net

За высокой горой, за осенним дождем,За холодной золой, за голодным огнемЗа неверной тропой, за истлевшей травой… Где упала стрела, вишня ночь замелаЗа молочной рекой, берестою

Метят собаки границы лая.Здесь идёт война уже тысячи лет.Притяжение архичастиц утверждая,С тьмою сцепился свет. В небе по скользким от крови крышамБродит ветер-маньяк с бензобилой.Быть богаче

Живу в назойливом мире, красивых, правильных слов.Здесь каждый, хоть не платили, давать советы готов:Куда идти, где крутиться, про что, кому, и как петь.На ваши сытые

Старше слова «дорога», вспомнил новые строчки в них веселья немного, все овраги да кочки,В них тревожные вести и печальные ноты, в них лицо — кричу:

За 50 копеек полтора часа я сладко ел в буфетах заграничных.За 50 копеек, видя чудеса, я вел себя достаточно прилично.За 50 копеек полтора часа, часа,

Вітер старі імена розвиває,Нема вже дорогив покинутий рай,Якщо в юрбіти мене не впізнаєш,Не повернеш мене, —любий прощай… Я залишаю твій берег —це час розправляє вітрила,знай!

Так дивно впасти і піти,Так просто втратити й знайти,Так легко закохатись знов,Так просто втратити любов.Так треба, але не мені.Так зимно, але я у вогні.Така безмежна

Слово «прощай» та «кохаю» такі несхожі,Все це слова, та сказати їх я не зможу,Щезну я та весною прийду знов. Приспів:Вір мені, це не казка,Це –

Ти не герой — але це не біда (най-най-най-най)Для мене шепіт твій — просто вода (лай-ла-лай-ла)Твій погляд не лишає і сліда най-най-най-най)Ти будеш тим, ким

Приспів:Гей!Гей!…Гей!Гей!…За весною-літо!За зірками-вітер!Заплету їх у вінок!Будуть в мене квіти! Кажуть,земля-без крил,А вона-жива!Кажуть, що гори-пил,А вони-співа!Кажуть-шкодуй себе, А я просто неба!Тиша і спокій-всім,А мені не тре!